Спогади дитини війни, Мартиненко Галини, що народилася 14 вересня 1928 року.

"Я жила тоді у селі Броварки, Полтавської області. Жила тоді з мамою, бо батько пішов до армії. Попід Дніпром треба було рити окопи. Моя молодша сестра хворіла на кір, тому мати не могла залишити хвору дитину, і тому рити окопи пішла я. Мені тоді було 14 років.

Пройшло вже багато десятиліть з того 9 травня, коли закінчилася Велика Вітчизняна війна. День Перемоги 9 травня залишається найбільш зворушливим, найбільш душевним святом країни. Ми молоде покоління, повинні пам'ятати про людей, що віддали своє життя за свободу і світле майбутнє нашої країни. Наш обов'язок – знати і пам'ятати про безсмертний подвиг тих, хто боровся і переміг фашизм.

Війна не обійшла стороною жодної родини. На щастя, мій прадід Іван повернувся з фронту живим.

Це світле і скорботне свято живе і буде жити в пам'яті народу. Саме цей день ознаменував переможне завершення Великої Вітчизняної війни. Дорогою ціною дісталася людству ця перемога.

Чи не найбільше втрат зазнала Україна. Під час її окупації гітлерівці закатували більше 5 мільйонів мирних громадян. Ще 3 мільйони загинули на фронтах війни, близько 2,5 мільйонів юнаків і дівчат було примусово вивезено на каторжні роботи до Німеччини.

Спогади Савицького Фелікса (військовополонений, військовий, який воював в ті часи).

В околицях міста Рівно були розміщені три табори військовополонених. Бараки табору з усіх сторін обнесені колючим дротом. Полонені не вміщались у бараках, напівроздягнені у холодні січневі дні знаходились під відкритим небом.

Гітлерівські розбійники морили голодом і розстрілювали військовополонених. Багато з них помирало від голоду. Тарілка огірків 150 грамів ( сто п'ятдесят грамів), шматок хліба – таким був добовий раціон полоненого.

Війна... Лише одне слово, але навіює жахіття на кожного. Скільки всього пов'язано з нею: втрати, сльози, крики... Список можна продовжувати і продовжувати, та нічого з цього не викликає бодай найменшої посмішки.

Багатьом так хочеться про неї забути, та, на жаль, це – неможливо. Одним людям, хто був учасником війни, мабуть, й досі сняться ті страшні події, інші й дотепер витирають сльози за близькими, а третім ми лише можемо подарувати згадку про них.

Вираз: «ніхто не забутий, ніщо не забуте», - напевно, є дуже влучним, адже, крім того жахіття, у нашій пам'яті завжди залишатимуться й ті герої, які намагалися покласти йому край. Ми завжди будемо їх пам'ятати, їх усіх, без винятку,адже, йдучи у бій, вони, не задумуючись, віддавали життя за нас.

Велика Вам шана і пам'ять, наші ГЕРОЇ!

Пам'ятка учням

1.Перед вами увесь світ і у вас є шанс вибрати свій шлях! Максимально використовуйте цей шанс! Він буває не часто!

2.Будьте упевнені в собі й у своїх силах! Низька оцінка себе і своїх знань - це шлях до невдач, конфліктів і життєвих розчарувань.

3.Допомагайте один одному, підтримуйте один одного в біді і радості!

Для того щоб ви могли впевнено впоратися з тестом у напруженій екзаменаційній обстановці, почніть готуватись до тестування заздалегідь. А як краще впоратися з цим завданням, вам підкаже даний матеріал.

Тренуйся!

Перед офіційним (змаганням, атестацією) тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів — просто заради тренування. Не можна навчитись добре вирішувати тести, не виконуючи їх самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки призводять до знайомства з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають вам інший досвід — самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

СТАТУТ 

ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №107 

ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

І. Загальні положення

1.1. Статут ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №107 ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ є новою редакцією Статуту Запорізької гімназії №107 Запорізької міської ради Запорізької області, затвердженого та зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.11.2005 №425/51 "Про затвердження та державну реєстрацію змін до Статуту гімназії №107 викладених у новій редакції Статуту Запорізької гімназії №107 Запорізької міської ради Запорізької області".

Після державної реєстрації даного Статуту попередня реєстрація втрачає чинність.

Школа — святиня і надія народу. У школі навчаються не тільки читати, писати, мислити, пізнавати навколишній світ, багатства науки і мистецтва. У школі вчать жити.

Бажаємо нашій гімназії багато років процвітати, бажаємо успіхів та перемог!!!

Виставка робіт учениць 5 та 6 класів до теми ГОЛЬНИК, вчитель Бабич Лариса Іванівна.