- Головна сторінка
- Новини, об'яви
- Цікаве і корисне
- Випускникам у допомогу
- Континент предметів
- Шкільні події
- Ми обдаровані!
- Шкільні газети
- Маленький гімназист
- Дружба з м.Оберхаузен
- Весела сторінка
- Ігри
Літературно-музичне свято "Хай славен буде у віках його безсмертний геній»
В рамках конкурсу "Запоріжжя шанує Кобзаря" 6 березня в бібліотеці «Еврика» відбулося
Літературно-музичне свято "Хай славен буде у віках його безсмертний геній» ,
присвячене річниці народження великого поета.
"Хай славен буде у віках його безсмертний геній»
Мета: Показати світову велич Кобзаря, його значимість для всіх людей на планеті, розкрити неосяжність його таланту, визначити роль великого сина українського народу в літературній спадщині, культурі українського народу, виховувати почуття національної гідності, гордості за великого патріота України, прививати любов та шану до слова українського Пророка. Розвивати акторські здібності учнів в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.
Обладнання:. Портрет Т. Г. Шевченка, рушник, ілюстрації до творів, збірки творів , відеоролики пісень на слова Шевченка, мультимедійні технології, дослідження та роботи творчих груп «Поети», «Художники», «Кобзарі».
Епіграф: "Немає в світі поета, який стільки важив би в житті свого народу, як Шевченко".М. Рильський
Книжкова виставка-інсталяція «На струнах Кобзаревої душі»
Ведуча : Спливають роки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є і буде Україна і народ український, який пам’ятає його заповітні слова:
І мене в сім’ї великій,
У сім’ї вольній, новій
Не забудьте пам’янути
Незлим тихим словом
У цьому році світ відзначає 200-річницю від дня народження Т.Шевченка.
Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківського життя та творчості. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти.
Учень 1:
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Учень 2:
Ти, Тарасе, сьогодні
Нас зібрав докупи.
І зійшлися у цій залі
Шевченка онуки.
Ведуча- Мені хотілося б розпочати розповідь про поета, як починаються казки.
За широкими морями, за лісами дрімучими був колись веселий край, розкішний і багатий, заневолений двома неволями. Одна неволя – панська, а друга – царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було зав’язано, говорити – заказано, ходили німі.
- Гірко, але дитинство Тараса розпочалося у цьому смутку: у дев’ять літ залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи, а на одинадцятому році втратив батька. Та були в дитинстві Тараса і радісні, світлі дні. Любов сестри Катерини до малого хлопчика, його подорож од стовпів, що підтримують небо, захоплюючі розповіді діда Івана про Коліївщину і щира, вірна дружба Тараса та Оксани Коваленко.
Сценка «Мама і Тарас»
(Заходить жінка, одягнена в селянський одяг; несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик.)
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати: Так, мій синочку, правда.
(Жінка сідає на лаву, хлопчик сідає біля неї.)
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив... Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли людина добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові).
Ведуча : Так,дійсно,його свічечка світила найясніше,найяскравіше.Тарас Шевченко – це українець,рівних якому наша земля не мала,і не відомо,чи матиме в майбутньому.
Творча група «Дослідники» - аналізують, що означає кожна цифра в житті поета:
1814- народився;
1861- помер;
10- років вільною людиною, березня помер;
9 – березня народився, років – смерть матері;
8 – років батько віддав в науку до кирилівського дяка;
1840 – році надрукована поетична збірка «Кобзар»
11 – років залишився без батька, круглий сирота;
24 – роки був кріпаком, викуплений з кріпацтва;
13- чоловік складалася родина Шевченка;
17 – років невольник у засланнях, під наглядом жандармів
- Він був сином мужика, а став велетнем у царстві духа.
Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком, а вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Учень 1: У вікні любисток, на підлозі м'ята,
В золотій оправі книга серед книг.
Наче щедре сонце поселилось в хаті,
Як велике щастя стало на поріг.
Учень 2: Мудра, світла книга, — то «Кобзар» Тараса,
На столі, як свято, білий коровай.
І пішло повір'я з дідівського часу,
Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай.
Ведуча : Книгу "Кобзар" український народ поставив на першому місці серед духовних скарбів. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, писались то в мандрах, то в казематах, при світлі білих ночей Півночі та в пісках закаспійських пустель, на самоті.... "Кобзар" належить до найволелюбніших книг усіх часів, бо наскрізь сповнений прагненням волі. Кожен, хто відкриє томик "Кобзаря", відчує, що книгу цю написала людина, яка вистраждала свої відкриття, людина, яка піднеслась до вершин мудрості. "Кобзар" – книга невичерпна, книга на віки.
Ведуча :
Хочеться, щоб струни вашого серця забриніли, читаючи «Кобзаря». Скільки ніжності і любові до рідного краю у його віршах.
1. «По діброві вітер віє»;
2. «Тече вода з під явора»;
3. «Світає».
Ви сьогодні слухаєте,читаєте ,вивчаєте поезію Тараса Шевченка. І зараз ви прочитаєте вірші поета. Зачаруєте нас виразним читанням віршів. Виступ творчої групи «Поети».
На слова Шевченка складено багато пісень – "Садок вишневий коло хати", "Зацвіла в долині", "Думи мої, думи мої...", "По діброві вітер виє", "Як умру, то поховайте", "Наш отаман Гамалія" та інші. Ліричні пісні ми можемо співати вдома, на вулиці, але є три пісні, які стали символами пам'яті про Шевченка: "Реве та стогне Дніпр широкий", "Думи мої, думи мої", "Заповіт". Ці пісні для нас святі. Коли їх починають співати, всі люди встають, припиняють розмови, урочисто підспівують.
Виступ творчої групи Кобзарі (Учні співають пісні на слова Тараса Шевченка)
Відеоролик «Пісні на слова Тараса Шевченка»
Ведуча. Поетична спадщина Шевченка налічує понад 240 творів. Однак він відомий світу і як художник. Мистецька спадщина Т. Г. Шевченка налічує близько 1200 робіт – олійних картин, акварелей, офортів, малюнків.
- Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й і талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети пейзажі. Творчість Шевченка-художника посідає особливе місце в розвитку українського образотворчого мистецтва. З раннього дитинства у Тараса особливо була помітна пристрасть до малювання: де тільки можна було: на стінах, дверях, воротах, Шевченко постійно малював вугіллям або крейдою. Мультимедійна презентація «Художник з душею поета»
Сценка «Оксана і Тарас»
ОКСАНА: Чом же плачеш ти? Ох, дурненький,Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От, виростеш і будеш малярем. Еге ж?
ТАРАС: Еге ж, малярем.
ОКСАНА: І ти розмалюєш нашу хату?
ТАРАС: Еге ж… А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здібний… Ні, я не ледащо. Я буду таки малярем.
ОКСАНА: Авже ж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, вони пити хочуть! (схопились за руки і побігли до ягнят)
СЦЕНА 2.
Ведуча: Не дивлячись на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком
Тарас наймитував, а у вільний час читав і малював. Думка знайти людину, яка б навчила його малювати не покидає хлопчика.
ТАРАС: Буду зносити всякі прикрощі аби тільки навчитися цього мистецтва і стати «хоч абияким малярем».
- Слава Ісусу Христу! Отче, чому ваші святі у мундирах ходять?
ДЯК-МАЛЯР: Усі святі ходили в мундирах. А тобі що до цього? Іди воду носити!
ТАРАС: Я не наймався воду носити. Я малювати хочу!
ДЯК: Покажи мені, хлопче, долоню лівої руки. (дивиться, дивиться) Нічого путнього з тебе не вийде. Не придатний ти ні до малювання, ні до бондарства, ні, навіть, до шевства. Іди собі геть від мене!
Вчитель: Тараса ніби громом ударило. Такого вироку він не сподівався. Згасла надія, яка підтримувала його в найважчі хвилини і додавала охоти до життя.
ТАРАС: Ні, а все-таки я буду малярем!
Виступ творчої групи «Художники» ( Захист своїх малюнків «Малюємо за творами Т.Шевченка)
Ведуча: Подивіться на портрет .Сумний погляд з під насуплених брів.Під густими ,понуро опущеними вусами сховався найменший натяк на усмішку.Таким ми бачимо Тараса.Біля його монументів буває особливо людно в так звані Шевченківські дні ,9-10 березня :до постаменту кладуть квіти ,звучать трибунні промови,грають урочисті марші. А от обдаровувати своїх коханих,шепотіти на вухо сердечні зізнання чи на весь голос співати палкі серенади тут,під пильним оком Кобзаря,якось не прийнято.Та хіба міг модний столичний художник ,епатажний поет Тарас Шевченко не любити жінок? І хіба можна було такого його не любити? Так, він любив і його любили ! Які ж вони жінки були в житті Тараса.Чому не склалося ? Чому він так і залишився самотнім?
Мультимедійна презентація «Жінки в житті Т.Шевченка»
Ведуча : Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей на ненависть і погорду.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість.
"Ми не забудемо тебе, Тарасе".
- У цьому році відзначаємо 200 років з дня народження славетного сина України Тараса Григоровича Шевченка. Народ пам'ятає про свого Кобзаря, вшановує його пам'ять: ім'ям Шевченка названо парки, театри, вулиці. Його ім'я у 1939 році присвоєно Київському державному університету. На майданах міст і сіл споруджено пам'ятники поету.
- Не лише в Україні вшановують його пам'ять. Пам'ятники нашому Шевченку стоять у далекій Канаді, Угорщині, США, Парагваї, Франції, Аргентині. Вулиці багатьох міст світу теж названо його іменем.
1 учень.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля,
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
2 учень.
Живи, поете, в бронзі і в граніті, –
Живи, поете, в пам'яті людській,
Живи в піснях, живи у "Заповіті",
У слові праведнім, у славі віковій!
Ведуча :
- На Тарасовій могилі у будь-яку пору року свіжі квіти.
Спи спокійно, Тарасе!
Нащадки твої
Словом шани
Тебе пом'янули.
І народи Вкраїни
Заповітів твоїх не забули.
- Дорогі мої! Дорожіть Шевченком. Хочеться вірити, що на вашому шляху завжди будуть Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово! Нехай вогонь його душі запалить у ваших серцях іскру віри,надії,любові до рідної землі,свого народу!
"Народ про Т. Шевченка".
Ведуча: Народ творив про Шевченка легенди, прислів'я, приказки, вишивав його портрет на полотні, малював, вирізьблював, будував йому пам'ятники. Та найкращим пам'ятником Тарасові було слово народне.
- Які прислів'я ви про Шевченка ви знайшли?
– Шевченкове перо панів по серці скребло.
– А Шевченків "Кобзар" обпік царя, як жар.
– Шевченкові твори сяють, мов зорі.
– Тарасове слово живе і здорове.
– Тарасів заповіт облетів увесь світ.
– Шевченко Тарас наче сонце для нас.
– А які легенди про Шевченка ви пам’ятаєте з уроків читання?
Учні пригадують легенди "Портрет", "Шевченкові дні в школі" та ін.
Проект «Легенди про Шевченка». Читання однієї легенди
Дидактична гра «Характеристика Т.Г. Шевченка»
- Яким постав у вашій уяві Т. Шевченко? Підберіть слова на першу букву, які характеризують поета.
Ш – (швидкий, шановний)
Е – (ерудований);
В – (волелюбний, вільний, видатний)
Ч – (чемний, чесний, чуйний)
Е – (енергійний)
Н – (наполегливий, настійливий, невблаганний, невтомний)
К – (кремезний, культурний)
О – (осиротілий, обдарований, особливий, освічений).
Пошана і вдячність наповнює серця усього людства, бо Тарас Григорович – не тільки співець України, він поет на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми гордимося тим, що він – наш земляк, а ми прагнемо бути достойними його нащадками.
Він є мірилом нашої совісті, мірилом нашої правди, його безсмертні твори є великою порадою для сучасної України, і для майбутньої. Він є нашим учителем, що навчає нас мудрості, любові до Батьківщини, до материнської мови, він навчає нас бути справедливими, гуманними, працьовитими, вчимося в нього примножувати славу України. Шевченко – це українець, рівних якому наша земля немала, і не відомо, чи матиме в майбутньому..