Уроки англійської мови, присвячені Україні, мабуть особливо запам'ятаються нам в цьому навчальному році. Кожен з нас, учнів 9-А та 9-В класів,  із задоволенням розповідав англійською мовою про найкращі міста нашої Батьківщини: Київ, Харків, Львів, Запоріжжя. Було цікаво іноземною мовою відтворювати знайомі з дитинства картини: красу київських Золотих Воріт та львівської Венеціанської будівлі, історію заснування Харкова.

Але все ж найцікавішими і найкращими були розповіді про рідне місто Запоріжжя, що було колискою відомих на увесь світ своєю звитягою лицарів – запорозьких козаків. Запам'ятався урок, на якому ми описували національний український одяг. Кожен із нас тепер спроможний англійською мовою донести до іноземного співбесідника призначення таких важливих для українців понять, як: сорочка, плахта, запаска, вишиванка, стрічка, вінок, очіпок, намисто, гірдана.

Ще раз ми поринули у історичне минуле, коли читали і розповідали про наші національні іграшки. Це були чудові уроки! Бо надзвичайно цікаво було розповідати англійською про улюбленця дітлахів – ведмедика, якого виготовляли із тканини; коника, вирізьбленого із дерева, козака, вилитого із олова. Українські діти у давнину любили гратися іграшкою, що мала назву Іван-Покиван, на зразок російської матрьошки. А ляльки, шиті жінками із тканини, та ляльки-мотанки – взагалі вважаються національною гордістю. Лялька-рукавичка використовувалася для постанови міні спектаклів, які так любили споглядати в давнину українці. А глиняні свистульки, що мали вигляд різних тваринок, виготовлялися дітьми і жінками як обереги, бо своїм звуком повинні були відлякувати нечисту силу.

Про все це було цікаво згадати. А особливо важливим для нас стало те, що тепер ми, українці, про свої національні надбання можемо повноцінно ділитися із іноземцями. Бо не секрет, що багато хто з них цікавиться нашою культурою. А ми мусимо бути пропагандистами історії культури свого народу.

Також, до тематичних уроків ми готували малюнки, плакати, фото та розповідали учням нашої школи про що дізналися самі. Оскільки наша англійська була зрозумілою, я сподіваюся всім сподобалося. Бажаю учням молодших класів на наступний рік продовжити цю чудову традицію і так само цікаво і корисно провести час, поринувши в історію рідного краю на уроках англійської мови.

Щиро дякуємо нашій вчительці Лазарській Тетяні Олександрівні, яка виховує в нас любов до рідної культури.