- Головна сторінка
- Новини, об'яви
- Цікаве і корисне
- Випускникам у допомогу
- Континент предметів
- Шкільні події
- Ми обдаровані!
- Шкільні газети
- Маленький гімназист
- Дружба з м.Оберхаузен
- Весела сторінка
- Ігри
Вікторія Швагер, Марія Круть, 10-А. Чекаємо з нетерпінням наших друзів з Німеччини у гості
Ми повернулись з Німеччини,з чудового міста Оберхаузен місяць тому, але все ще переповнені емоціями та живемо у спогадах нашого неймовірного відпочинку. Нам хотілось би поділитися враженнями. Тож давайте згадаємо, з чого все починалось.
Десь у березні ми отримали анкети наших німецьких друзів за обміном. Тривалий час обговорювали наших партнерів з друзями, вчителями та родичами. Майже одразу почали листуватися з німецькими однолітками за допомогою Інтернету. З кожним листом дізнавалися все більше один про одного і майже одразу стали друзями.
Ми усі з нетерпінням чекали на нашу зустріч. І ось промайнули екзамени, пролетіло літо, почався новий шкільний рік. І вже до нашого від'їзду залишився лише тиждень: ми збирали валізи, обирали подарунки для наших німецьких друзів і страшенно хвилювалися. Нарешті наступив цей час - п'ятниця, 19 вересня, 13:10, потяг Запоріжжя-Львів. Ми прощалися з батьками, з містом і були в радісному настрої в очікуванні подорожі. Далі нас очікувала виснажлива дорога: доба в потязі, ще доба в автобусі, але ми не зважали на усі труднощі, бо були на шляху до мрії.
І ось до нашого прибуття в Оберхаузен залишилася година, але всі боялися цієї зустрічі, бо було моторошно і трохи страшно перед чимось новим у житті. Та час не зупинити, і ось автобус привіз нас до автовокзалу міста Есена, де вже чекали наші німецькі друзі зі своїми сім'ями. Перші погляди, перші вітання - і ми не вчулися, як опинилися наодинці з нашими німецькими сім'ями: без вчителів, без наших українських друзів. Наступного ранку всі зустрілися в німецькій школі і почалися обговорювання: кого і як зустріла родина, чи сподобалися подарунки, перші враження про атмосферу у домі, хто і де вже встиг побувати. Нас переповнювали емоції та враження. Цього ж дня відвідали перший урок в німецькій школі. Ми були здивовані відмінностями між їхніми та нашими заняттями, але також знайшли багато спільного.
Того ж дня після школи у нас була оглядова екскурсія міста, яка нам сподобалася. Ми дізналися про історичне минуле та сучасне майбутнє міста. Вечір ми провели у родинному колі. На другий день, у вівторок, після уроків відвідали Газометр. Це величезна картинна галерея, яка була на двох перших поверхах будівлі. На третьому поверсі було світове шоу, яке ми з захопленням подивилися. Потім була змога помилуватися видами Оберхаузена з даху Газометра. Тут же відбулася зустріч з мером міста, яка привітала нас з прибуттям в Оберхаузен. Далі поїхали в Центро. Це найбільший в Європі торговий та розважальний центр. Тут ми зробили найкращий шопінг нашого життя. Втомлені, але щасливі повернулися додому з нашими німцями.
Першу половину середи ми провели у школі, роблячи порт фоліо. Потім поїхали в kletterngarten. Це величезний парк для лазіння по деревах. Це було екстримально, але захоплююче. Після такого активного відпочинку, у нас був грі лен, який приготували наші німецькі батьки. Це був дійсно вражаючий день. У четвер ми відвідали станцію, де нам провели цікаву екскурсію про рослинність Оберхаузена. Потім була обідня перерва в Ценро, після якої ми поїхали в музей, де дізналися про історію Німеччини в період Націонал-соціалістів. Нам розповіли багато вражаючих фактів про становище людей у ті часи. В п'ятницю на нас очікувала чудова екскурсія до міста Ксантен. В цьому місті раніше жили римляни. Спочатку ми відвідали музей, де могли побачити обладунки римлян, зменшені моделі їхніх помешкань та справжній фундамент, який залишився від стародавнього будинку. Потім пішли до колон колишнього амфітеатру. Нас вразили їхня могутність та розміри. Далі ми відвідали арену, на якій раніше проходили гладіаторські бої. Там для нас провів екскурсію доктор Лярош, його розповідь була настільки цікавою, що ніхто не відволікався, а всі уважно слухали. Цей день був дійсно незабутнім.
Наступного дня у нас був день сім'ї, і кожен провів його лише зі своїм німецьким другом та його родиною. Всі учасники програми провели суботу по-різному: хтось був у аквапарку або в лунапарку, інший відвідав Кьольн, Дюссельдорф, на іншого чекала подорож до Голландії, а хтось був у парку чи в ресторані. Ми всі провели час по-різному, але кожен був задоволений та щасливий.
Наступного дня, у неділю, ми усією групою відвідали мюзикл, який презентувала бродвейська трупа, гастролі якої відбувалися в Лондоні, Нью-Йорку, Гамбурзі та в Оберхаузені. Нам дуже пощастило, що вдалося потрапити на цей мюзикл, кожен був вражений майстерністю акторів та загальною атмосферою піднесеного настрою.
Наступний день був останнім в Оберхаузені. В першій половині ми відвідали шахту, де ознайомилися зі знаряддями праці шахтарів та дізналися про шахтарське життя багато років тому і в наш час.
А ввечері була прощальна вечірка у школі. У програмі була промова нашого директора і директора німецької школи, також прощальне слово говорили деякі учні. Потім ми переглядали фото, які встигли зробити під час перебування в Оберхаузені. Весь останній вечір веселились та згадували наші пригоди. Це був вечір радості та суму одночасно.
У вівторок ми зібралися у 8 годин на тому ж автовокзалі, куди прибули. Тільки відчуття уже було інше. Ніхто не хотів від'їжджати. Всі плакали та обіймалися в –надцятий раз зі своїми новими німецькими друзями. Але час настав – і ось ми знову в автобусі, потім в потязі, а в четвер на вокзалі нас уже зустрічали рідні.
І ось ми знову повернулися до нашого звичного життя, але нічого не закінчилось, ми продовжуємо спілкуватись з німецькими друзями і з нетерпінням чекаємо їх у гості в наше місто через рік.