- Головна сторінка
- Новини, об'яви
- Цікаве і корисне
- Випускникам у допомогу
- Континент предметів
- Шкільні події
- Ми обдаровані!
- Шкільні газети
- Маленький гімназист
- Дружба з м.Оберхаузен
- Весела сторінка
- Ігри
Мягкова Поліна , 9-В. Роздуми біля шкільних дверей...
У дитинстві, чомусь, ми найчастіше граємося в "школу". Саме тоді школа - найцікавіший етап нашого "дорослішання". Кожен хоче бути суворим вчителем, наставити двійок, викликати батьків, і повчати, повчати, повчати...
Але казкові образи зникають, коли ти переступив поріг "омріяного палацу". Перший вересневий дзвоник безтурботних малюків зібрав до одного гурту з назвою"клас", а якась чужа тіточка стала "другою мамою"...І все полетіло, покотилось... День за днем, рік за роком, все змінюється. Незмінним тільки залишається той шкільний товариш-дзвоник, який нагадує: малі діточки стають дорослими. Час минає дуже швидко. Для багатьох школа стає другою домівкою, до якої хочеться повернутися.
Школа надає можливість розвиватися, змогу комуніціювати з різними людьми, знаходити з ними спільну мову. Кожного дня ми дізнавалися про щось нове. На уроках слухали ( а інколи просто чули голос) вчителя, який за довгі роки стає нам другом.
Школа вміє зберігати наші таємниці, і, мабуть, не секрет , що кожен "Мешканець країни Школяндії" нетерпляче чекав дзвоника з уроків. Нарешті, свобода! І, перестрибуючи через сходинку, бігли до їдальні.
Адже запаморочливі пахощі інколи не давали змоги замислитись над проблемами фізики чи іншої науки.
Саме школа дарує нам друзів, із якими ти можеш йти по життю. Саме тут ти переживаєш багато різних веселих, іноді сумних моментів. Саме тут ти відчуваєш себе Дорослою дитиною!