- Головна сторінка
- Новини, об'яви
- Цікаве і корисне
- Випускникам у допомогу
- Континент предметів
- Шкільні події
- Ми обдаровані!
- Шкільні газети
- Маленький гімназист
- Дружба з м.Оберхаузен
- Весела сторінка
- Ігри
Яка краса врятує світ? Твори учнів 6-А класу
Серед нас є багато людей з обмеженими можливостями, тих, що не можуть чути, бачити, ходити, говорити. Є невиліковно хворі. Ми, звісно ж, можемо допомогти цим людям.
Ми повинні відноситися до них доброзичливо, як до звичайних людей, не вказувати на їхні вади, підтримувати морально, а якщо треба, то і матеріально. Держава повинна зробити зручні умови для життя людей з обмеженими можливостями.
Я багато дізналася про Павлика з оповідання "Маленький горбань" Спиридона Черкасенка. Павлик був дуже добрим, людяним, вмів прощати. Хоча Павлик був зовнішньо негарним, у нього була душевна краса.
Я б хотіла подружитися з таким добрим і привітним хлопцем. Мені було б не соромно ходити з ним по вулиці, допомагати йому. Я вважаю, що в людях цінується не зовнішність, а душа.
Людям, з обмеженими можливостями, живеться дуже тяжко. Деякі люди не розуміють їх біль, стан душі. Такі люди ніколи не здаються, вони прагнуть жити. За все життя з ними трапляється стільки незгод, переживань, операцій. Адже нічого в житті не дається просто так.
Я вважаю, що душевна краса врятує світ, тому що лише на таких людях тримається усе. Це краса чистих почуттів та краса думок.
Яка краса врятує світ?
Ми живемо у прекрасному світі, але не помічаємо, що поруч з нами живуть люди з обмеженими можливостями. Вони, як і ми, ходять у магазини, радіють і люблять. Але наше суспільство ще не готове прийняти таких людей.
Оповідання Спиридона Черкасенка "Маленький горбань" це доводить. Павлик дуже чутна і ніжна дитина. Але, на жаль, доля нагородила його горбом, який приносить малому лише нещастя. Та хлопчак не засмучується, він залишається добрим і людяним. Павлик не проклинає світ за своє нещастя.
У нашому світі інвалідам живеться важко, бо більшість людей відвертається від них, через їх обмеження. Та вони не втрачають надію і продовжують боротись за місце у нашому суспільстві.
Я вважаю, що могла б пробачити людину, яка мене образила. Їй просто заздрісно, що моє життя, з її погляду, яскраве і легке, хоча частіше це не так.
Я думаю, що світ врятує внутрішня краса. Бо яким би ти не був: великим чи малим, красивим чи розумним, повинен пам'ятати, що Бог створив людину для того, аби вона жила, раділа життю, незважаючи ні на що.
Твір учнів 6-А класу. Вчитель Бабиченко Лариса Борисівна.
Прізвища авторів не публікуємо за проханням вчителя.