Цю думку правильніше було б сформулювати так: кожну наступну іноземну мову вивчати легше, ніж попередню. Чому?

Найпростіший випадок - мови однієї мовної групи. У випадку з ними відповідь звичайно очевидна: схожі, а часто і однакові слова, принаймні їх написання; подібна граматика, вимова. Але крім цих зовнішніх причин у будь-якому випадку працюють і інші механізми, що полегшують вивчення подальшої мови, будь вона навіть не дуже споріднена першій.

В першу чергу, це методика. Людина, особливо якщо вона має здатність до самонавчання, виробляє принципи підходу до вивчення мови, знаходить її головні опорні точки, що дозволяє в короткий термін визначити і освоїти базові речі, відкинувши (на першому етапі) "зайве". При такому підході мова "схоплюється" відразу в цілому, вся її структура повністю. Надалі залишиться тільки "наростити м'язи" на цей мовний "скелет".

Ну і приємним бонусом буде знову ж лексика. Знайомих слів, нехай і досить сильно трансформованих, можна виявити безліч, навіть у тому випадку, якщо ви вивчаєте німецький після іспанської.