Щороку 21 лютого у світовій спільноті стало звичним відзначати день, який спрямований на підтримку мовного, культурного різноманіття та багатомовності в суспільстві.

У далекому 1952 році двадцять першого лютого в Бангладеші пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію протестувальників, які виступали з вимогою функціонування рідної мови – бенгальської. Це була їхня реакція-відповідь на заборону використовувати бенгальську мову. ЮНЕСКО було вирішено вшановувати Міжнародний День рідної мови 21 лютого в пам'ять про цю подію і тих, хто намагався змінити суспільну свідомість.

Як говорив український педагог В. Сухомлинський, «щоб любити – треба знати, щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити». Любімо рідну мову! Допоки живе рідна мова – житиме і її народ!